Суспільство
У харківському ТРЦ відновили найбільший купол України
Найбільший купол в Україні, що був пошкоджений під час ракетного удару у Харкові, відновили. Загальна площа світлопрозорих конструкцій купола у ТРЦ Nikolsky становить 3200 кв. метрів.
Про це повідомили в Українській Раді Торгових Центрів.
«Роботи з відновленню купола виконали у рекордно короткий термін. Розпочали 22 вересня та завершили 14 жовтня. В процесі відновлення використали сучасні високоякісні матеріали та комплектуючі відомої німецької компанії Temme//Obermeier GmbH. Роботи виконувались фахівцями компанії АПРІОРА (Україна)», — розповідає операційний директор Максим Гаврюшин.
Читайте також: «Головне – бути уважним. Їдеш і дивишся, аби нічого не було в землі». Як на Херсонщині фермери знову обробляють поля
Нагадаємо, що 9 березня 2022 року російська ракета влучила у покрівлю ТРЦ Nikolsky, через що на четвертому поверсі торгового центру зайнялася пожежа, яку вдалося швидко локалізувати. Під час влучання ніхто не постраждав, оскільки на момент удару в торговому комплексі нікого не було.
Ракета знищила вентиляційну камеру на п’ятому поверсі та пройшла ще два перекриття. Було пошкоджено купол, фасад майже половину кліматичного та вентиляційного обладнання, скляні конструкції на фасаді та мультимедійні фасадні екрани.
Всередині вибухом майже повністю знищило огородження атріуму, багато скляних вітрин, оздоблення 2-4 поверху, мультимедійні екрани та декор.
Нагадаємо, на Дніпровщині відкрили школу, відновлену за підтримки Євробанку.
Також ми розповідали, що у Харкові з’явиться перша в Україні підземна школа.
Окрім того, в Ірпені на Київщині відкрили ліцей, відбудовний ЮНІСЕФ.
Фото: ucsc.org.ua.
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.